Словник української мови в 11 томах

ТАБІ́ВКА

ТАБІ́ВКА, и, ж., діал. Гуцульська шкіряна торбина з орнаментом, яку носять на ремені через плече. Витягалось найкраще лудінє (одежа), нові крашениці, писані кептарі, череси і табівки, багато набивані цвяхом (Коцюб., II, 1955, 310); [Юрасик:] Ми зберемось і підемо від хати. Я покладу кресало у табівку, Та ще свою мережану денцівку (Воронько, Казка.., 1957, 27). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 9.

  1. табівка—и ж.i зах.i Гуцульська шкряна торбина з орнаментом яку носять на ремен через плече....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. табівка—табвка менник жночого роду дал....Орфографічний словник української мови
  3. табівка—ТАБВКА и ж. дал.Гуцульська шкряна торбина з орнаментом яку носять на ремен через плече.Витягалось найкраще лудн одежа нов крашениц писан кептар череси табвки багато наб...Словник української мови у 20 томах
  4. табівка—и ж. зах. Гуцульська шкряна торбина з орнаментом яку носять на ремен через плече....Толковый словарь украинского языка