Словник української мови в 11 томах

СІРІ́ЮЧИЙ

СІРІ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до сірі́ти. Перехрест підвівся з ліжка.. Потім різко ступав до силуета в сіріючому світанні (Ле, В снопі.., 1960, 29). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 230.

  1. сіріючий—вд дсловаem сртисереющий...Большой украинско-русский словарь
  2. сіріючий—СРЮЧИЙ а е.Який ср.Перехрест пдввся з лжка . Потм рзко ступав до силуета в срючому свтанн ван Ле....Словник української мови у 20 томах