Словник української мови в 11 томах

СУФІ́Т

СУФІ́Т, у, ч., заст. Стеля. — В їх [них] стеля з сволоками, а в мого папеньки [татуся] гладенькі суфіти з кружалами посередині.., — репетувала писарша (Н.-Лев., IV, 1956, 137). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 863.

  1. суфіт—у ч.i заст.i Стеля....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. суфіт—суфт стеля ст Баси гудуть аж лямпа пд тонким дощаним суфтом ходить Лисяк смятися до суфту вул. померти ст зламатися засмятися до суфту смятися до суфту...Лексикон львівський
  3. суфіт—суфт менник чоловчого роду стеля арх....Орфографічний словник української мови
  4. суфіт—стеля...Словник галицьких говірок
  5. суфіт—Суфт стеля [VIVIIX]...Словник з творів Івана Франка
  6. суфіт—СУФТ у ч. заст. В х [них] стеля з сволоками а в мого папеньки [татуся] гладеньк суфти з кружалами посередин. репетувала писарша . НечуйЛевицький....Словник української мови у 20 томах
  7. суфіт—у ч. заст. Стеля....Толковый словарь украинского языка