Словник української мови в 11 томах

СУРМА́Р

СУРМА́Р, я́, ч. Те саме, що сурма́ч. Ми плекали розплату. Захрипли в бою сурмарі, А полкам не видать ні кінця, ані краю, ні ліку (Мал., Битва, 1943, 128); * Образно. Гудуть вітри в широкім світі — Молодого травня сурмарі (Шпорта, Мужність, 1951, 95). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 854.

  1. сурмар—мен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. сурмар—я ч.i Те саме що сурмач....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. сурмар—сурмар менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
  4. сурмар—див.em оповсник...Словник синонімів Вусика
  5. сурмар—СУРМАР я ч.Те саме що сурмач.Ми плекали розплату. Захрипли в бою сурмар А полкам не видать н кнця ан краю н лку А. Малишко Образно. Гудуть втри в широкм свт Молодого тра...Словник української мови у 20 томах
  6. сурмар—Сурмач див. трубач...Словник чужослів Павло Штепа
  7. сурмар—я ч. Те саме що сурмач....Толковый словарь украинского языка
  8. сурмар—см. сурмач...Українсько-російський словник