Словник української мови в 11 томах

СУЛТА́НІВ

СУЛТА́НІВ, нова, нове. Прикм. до султа́н1; належний султанові. Покотилось із рук у цариці султанове берло (П. Куліш, Вибр., 1969, 425); Знайшли ж то вірні побратими Його шаблю, вихоплену з піхов, Що разив він нею оттоманів, Ворогів, султанових підніжків (Рильський, III, 1961, 241). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 833.

  1. султанів—адктиввд словаem султанмен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. султанів—власна назва прикм.вд словаem султанмен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  3. султанів—нова нове.Прикм. до султан I. Належний султанов....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  4. султанів—султанв прикметник...Орфографічний словник української мови
  5. султанів—СУЛТАНВ нова нове.Прикм. до султанstrongstrong належний султанов.Покотилось з рук у цариц султанове берло П. КулшЗнайшли ж то врн побратими Його шаблю вихоплену з пхов Що...Словник української мови у 20 томах
  6. султанів—нова нове. Прикм. до султан I. Належний султанов....Толковый словарь украинского языка
  7. султанів—[sutaniw]...Українсько-польський словник