Словник української мови в 11 томах

СТІ́ЙЛО

СТІ́ЙЛО, а, с. 1. Відгороджене місце для одного коня в стайні або однієї корови в корівнику. Кінь нетерпляче рвонув порожні сани і попрямував до невеличкого сарайчика в глибині подвір’я, де, очевидно, було його стійло (Мокр., Слід.., 1969, 4); Корови.. одна по одній.. В стійла лагідно пішли (Вирган, Квіт. береги, 1950, 24); // Взагалі приміщення для утримання худоби. Знай, коза, своє стійло (Номис, 1864, № 991); Випасання свиней на картоплі дає великий економічний ефект. Вони поїдають її з більшою охотою і дають значно більший щодобовий приріст живої ваги, ніж при згодовуванні її у стійлі (Картопля, 1957, 9); // Станок для доїння, огляду худоби і т. ін. Доїльні стійла розміщені так, що всі операції при машинному доїнні доярка виконує навстоячки (Наука.., 7, 1961, 28); // перен., розм., рідко. Убоге житло людини. Летіла [ріка] швидко, мов не хтіла Вдивлятись довше, глибше, ближче В життя нужденне, в бідні стійла Тих, що засіли те сели́ще (Фр., X, 1954, 185). ◊ Загна́ти на сті́йло кого, зневажл. — приборкати, примусити коритися кого-небудь. [Жінки:] Ось ідуть сюди черниці. Вони тебе заженуть на стійло (Мирний, V, 1955, 77); Зна́ти своє́ сті́йло, зневажл. — те саме, що Зна́ти своє́ мі́сце (див. місце). Федір хоч і зове його [пана] тепер кумом, а своє стійло зна..! (Мирний, IV, 1955, 227). 2. Секція в залізничному депо, признач. для ремонту одного паровоза. Паровоз Артема Глоби стояв під парами в крайньому стійлі (Кучер, Зол. руки, 1948, 265). 3. Місце на випасі, де худоба скупчується під час спеки для відпочинку. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 711.

  1. стійло—Вдгороджене мсце для одн корови або коня в хлвов конюшн....Архітектура і монументальне мистецтво
  2. стійло—мен. сер. роду...Большой украинско-русский словарь
  3. стійло—а с.i Вдгороджене мсце для одного коня в стайн або одн корови в корвнику. Взагал примщення для утримання худоби. Станок для доння огляду худоби т. н. перен. розм. рдк...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  4. стійло—стйло менник середнього роду...Орфографічний словник української мови
  5. стійло—Стйло ла лу стйла стйлв стйлам...Правописний словник Голоскевича
  6. стійло—СТЙЛОstrong вдгороджене мсце для одн тварини в стайн або корвнику СТАНОКstrong СТАНstrong заст. дуть поважн вимяст корови У теплих стйлах будуть х доть А. Малишко Литовче...Словник синонімів української мови
  7. стійло—СТЙЛО а с. Вдгороджене мсце для одного коня в стайн або одн корови в корвнику.Кнь нетерпляче рвонув порожн сани попрямував до невеличкого сарайчика в глибин подвря де оч...Словник української мови у 20 томах
  8. стійло—а с. Вдгороджене мсце для одного коня в стайн або одн корови в корвнику. Взагал примщення для утримання худоби. Станок для доння огляду худоби т. н. перен. розм. рдк...Толковый словарь украинского языка
  9. стійло—Stallставити в стйло to stall...Українсько-англійський словник
  10. стійло—загарада...Українсько-білоруський словник II
  11. стійло—Загарада...Українсько-білоруський словник II
  12. стійло—загарада...Українсько-білоруський словник
  13. стійло—em em...Українсько-китайський словник
  14. стійло—а n zagroda dla byda stanowisko w stajni oborze...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  15. стійло—с.х. стойло...Українсько-російський словник