Словник української мови в 11 томах

СТАРНИ́К

СТАРНИ́К, а́, ч., діал. Трава, яку не скосили у минулому році. Он на вигоні старник, он молоді соковиті трави (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 370). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 658.

  1. старник—а ч.i дал.i Трава яку не скосили у минулому роц....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. старник—старник менник чоловчого роду торшня трава дал....Орфографічний словник української мови
  3. старник—старник сущ. колво синонимов трава Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин. ....Словарь синонимов II
  4. старник—СТАРНИК а ч. дал.Трава яку не скосили у минулому роц.Он на вигон старник он молод соковит трави Ю. Смолич....Словник української мови у 20 томах
  5. старник—а ч. дал. Трава яку не скосили у минулому роц....Толковый словарь украинского языка