СПОВЗА́ТИ

СПОВЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПОВЗТИ́, зу́, зе́ш; мин. ч. сповз, ла́, ло́; док. 1. Повзучи, спускатися з чого-небудь. Сповзала [Маруся] по мокрій траві у якусь яму, судорожно-похапливо хапаючися за корінь (Хотк., II, 1966, 273); Сахно бачила, як з урвища, по скелях і камінні, сповзали люди до води (Смолич, І, 1958, 101); Тамара сповзла з соломи і наблизилася до дверей (Хижняк, Тамара, 1959, 264); Онисій Каланча впав на коліна і, загрібаючи руками свіжий чорнозем, сповз у яму (Петльов., Хотинці, 1949, 166); * Образно. Бузком зів’яло надвечір’я, І ніч сповза із Арарату… (Брат., Грудка.., 1962, 27); // Поволі, з великими труднощами спускатися, злазити з чого-небудь. Шхуна повільно почала сповзати слизьким від олії настилом до ріки (Тулуб, В степу.., 1964, 263); Стогне Оксень Недомірко і, тримаючись рукою об стіну, повільно сповзає з полу (Цюпа, Назустріч.., 1958, 73); Потьє сповз із бочки й поволі зняв картуз (Рибак, Опов., 1949, 229); Розбита півторатонка загуркотіла застудженим мотором, сповзла з порома й зникла в хмарі куряви (Перв., Невигадане життя, 1958, 80); * Образно. Юрбою турів пагорби дніпрові На водопій сповзали до ріки (Бажан, І, 1946, 163); // перен. Поволі, поступово опускатися і поширюватися (про дим, туман і т. ін.). Дим із присадкуватих хат сповзає по мокрих стріхах (Панч, II, 1956, 503); З вершини Ільницького кряжа .. тумани сповзали в долину (Чорн., Визвол. земля, 1959, 116); Дощ перейшов у мжичку — мабуть, густі осінні хмари зовсім сповзли з гірських вершин і лягли тут, на підгір’ї (Дмит., Наречена, 1959, 113). 2. Не втримавшись на чому-небудь, поволі зсовуватися, падати. Дико скрикнув ординець-татарин, Сповзаючи з високої луки [сідла] (Мал., Звенигора, 1959, 84); Назустріч нам біг маленький хлопчик, у великій шапці, що все сповзала йому на очі (Коп., Подарунок, 1956, 25); Моя машина раз у раз сповзала із слизької, роз’юшеної дороги (Ю. Янов., II, 1954, 7); З останніх сил вона трималась за канат. Але сил не вистачало, і дівчина почала швидко сповзати вниз (Трубл., II, 1950, 84); Перше, що він побачив,— це ясне, як льон, волосся. Біла хустка сповзла .. на плечі (Коцюб., II, 1955, 197); Прокопа так і штовхнуло щось. Сіряк сповз із плеча (Головко, І, 1957, 207); Окуляри сповзли старому на кінчик носа (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 66); * Образно. Сповзла з блискучого.. місяця хмарка (Мушк., Серце.., 1962, 174); // Осуватися, осідати під дією грунтових вод, дощів і т. ін. Зітхнувши, Марусяк узявся за свій камінь.. Він дійсно лупився від атмосферних змін, і верства за верствою сповзала вниз (Хотк., II, 1966, 285); Там, де Козача гора зовсім близько присунулась до ріки, берег був крутий і сповзав у воду, оголяючи вузлувате, покручене коріння старих лип (Донч., IV, 1957, 175); Стоїть ота халупка обшарпана вітрами й негодою, а з-під неї сповзає розмита глина (Стельмах, I, 1962, 522); // Поволі стікати вниз (про рідину). Довкола стояв гуркіт оскаженілої води, важкі струмені повільно сповзали з гребінки [греблі] і, як гірський обвал, розбивалися об скелі (Голов., Тополя.., 1965, 84); У шибки затуркотів дощик. Товариші хвилинку споглядали, як поволі дрібні краплинки поволокою затягали скло, знеможено сповзаючи вниз (Досв., Вибр., 1959, 193); Василь витирав спітніле обличчя, але піт струмками сповзав за комір (Хижняк, Килимок, 1961, 15); Вино було таке густе, що аж потрібно перехилити келишок. Солодко-терпка маса сповзала на язик (Вільде, Сестри.., 1958, 364). 3. Розташовуватися по похилій площині. Нижче, туди ік морю, сповзав поміж синяві груди каміння яро-зелений капорець (Коцюб., І, 1955, 399); Пеньки давно вже залишилися позаду. Стежка почала сповзати вниз по крутому схилу (Перв., Дикий мед, 1963, 147); То сповзе [шлях] під зарослі кручі, де зміїні сліди лягли, то зведеться ураз до тучі, де літають гірські орли… (Уп., Вірші.., 1957, 118). 4. Сходити, зникати, оголюючи якусь поверхню. Тільки-но сповзав із землі сніг, ледь просихали стежини, Настуся скидала важкі ненависні материнські недоноски (Збан., Сеспель, 1961, 368); Як тільки сповзли з верхів сніги і гори вкрилися зеленими килимами полонин, на долах.. завирувало життя (Гжицький, Опришки, 1962, 7); // перен. Поступово зникати (про рум’янець, усмішку і т. ін.). Зося, широко розкривши очі, ніби вперше слухає тяжку повість села, і ніжний рум’янець, мов тінь, сповзає з її обличчя (Стельмах, І, 1962, 648); Його усмішка, наче та пишна хризантема, на яку подув морозний вітер, почала поволі блякнути, сповзати з лиця (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 139); Замість відповіді з вуст молодиці сповзла усмішка (Логв., Літа.., 1960, 7). 5. перен. Поступово відходити від чого-небудь передового, нового і т. ін.; скочуватися до чогось. Той, хто думає, що в радянському мистецтві можуть мирно ужитися і соціалістичний реалізм і формалістичні, абстракціоністські течії, той неминуче сповзає на чужі позиції мирного співіснування в галузі ідеології (Літ. Укр., 12.IV 1963, 1); Віддаючи належне в цілому правильній оцінці творчості В. Стефаника в ранній статті Г. Алексинського,.. не можна забувати, що незабаром після поразки революції 1905-1907 років, з настанням епохи реакції останній сповз на позиції одзовістів, ультиматистів, богошукачів (Рад. літ-во, 5, 1971, 61). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 547.

сповзати—аю аш недок.i сповзти зу зеш мин. ч.i сповз ла ло док.i Повзучи спускатися з чогонебудь. Повол з великими труднощами спускатися злазити з чогонебудь. перен. Повол посту...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
сповзати—сповзати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
сповзати—див.em повзти...Словник синонімів Вусика
сповзати—в яму повзти зсуватися скочуватися з печ злазити туман спадати на оч наповзати берег осдати мну лиця збгати....Словник синонімів Караванського
сповзати—СПОВЗАТИstrong повзком сунучись спускатися вниз ПОВЗТИstrong ЗСУВАТИСЯstrong ЗСОВУВАТИСЯstrong СУНУТИСЯstrong ЗЖДЖАТИstrong ЗЛАЗИТИstrong ЗЛЗАТИstrong ЛЗТИstrong ЗСКОВЗУВ...Словник синонімів української мови
сповзати—СПОВЗАТИ аю аш недок. СПОВЗТИstrong зу зеш мин. ч. сповз ла ло док. Повзучи спускатися з чогонебудь. [Маруся] по мокрй трав у якусь яму судорожнопохапливо хапаючися за ко...Словник української мови у 20 томах
сповзати—аю аш недок. сповзти зу зеш мин. ч. сповз ла ло док. Повзучи спускатися з чогонебудь. Повол з великими труднощами спускатися злазити з чогонебудь. перен. Повол поступо...Толковый словарь украинского языка
сповзати—техн. сползать...Украинско-русский политехнический словарь
сповзати—недок.em сповзати док.em сповзтиto creep to slip to work off down...Українсько-англійський словник
сповзати—...Українсько-китайський словник
сповзати—аю аш speza zsuwa si...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
сповзати—несов. сповзати сов. сповзти сползать сползти о почве оползать оползти оплывать оплыть под действием воды...Українсько-російський словник