Словник української мови в 11 томах

СПЕРВОВІ́КУ

СПЕРВОВІ́КУ, присл., рідко. З давніх часів; віддавна. Спервовіку не було нічого — тільки сила, рух! (Тич., І, 1946, 86); У своєму щоденному житті ми оточені речами, про походження яких не думаємо, вважаючи підсвідомо, що вони існують спервовіку (Вітч., 5, 1974, 155). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 498.

  1. спервовіку—присл.i рдкоi.З давнх часв вддавна....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. спервовіку—спервовку прислвник незмнювана словникова одиниця рдко...Орфографічний словник української мови
  3. спервовіку—Спервовку спередвку присл....Правописний словник Голоскевича
  4. спервовіку—див.em здавна...Словник синонімів Вусика
  5. спервовіку—СПЕРВОВКУ присл. рдко.З давнх часв вддавна.Спервовку не було нчого тльки сила рух! П. ТичинаУ свому щоденному житт ми оточен речами про походження яких не думамо вважаюч...Словник української мови у 20 томах
  6. спервовіку—присл. рдкоem. З давнх часв вддавна....Толковый словарь украинского языка