СО́ННИЙ

СО́ННИЙ, а, е. 1. Прикм. до сон1. В. А. Гіляровський у Москві запропонував особливий, легкий варіант електронаркозу, при якому сонний стан у хворих викликається слабим імпульсним електричним струмом (Наука.., 11, 1956, 18); // Пов’язаний із сном. Харкевич сів на колоду і потер обличчя долонею, намагаючись звільнитись від сонної млості (Голов., Тополя.., 1965, 252); * Образно. Воно [море] потягається слабо і в сонній млості ніжно викидає перші хвилі на берег (Коцюб., II, 1955, 415); // Який буває, з’являється, виникає вві сні. Ночі темної дивні почвари Заглядали в безсоннії очі, І страшніші, ніж сонні кошмари, Ті привиддя безсонної ночі (Л. Укр., І, 1951, 65); Як часом з’являється нам, що уже не існує,— То лише мислі потьмарення, образів сонних омана (Зеров, Вибр., 1966, 196); // Подібний до того, який буває вві сні. Вранішнє сонце обливало його м’яким світом, пестило його вид, очі, наганяло сонне забуття… (Мирний, І, 1949, 252); // Який здійснюється вві сні. Захоплення сонною терапією в багатьох випадках виявилось недоречним, бо при ряді захворювань центральна нервова система потребує.. збудження діяльності нервових клітин (Наука.., 7, 1955, 21); // Здійснюваний тим, хто спить. Регіт покривав навіть сонні зітхання худоби (Коцюб., II, 1955, 327); Деякий час сиділа [Олена] непорушна, прислухаючись до сонного дихання сплячих хлопчика й дівчинки (Тют., Вир, 1964, 25); // Признач. для сну.— В нічну добу, в годину сонну, Прокрастись можна поуз стан [ворогів] (Котл.., І, 1952, 223). ◊ Со́нна арте́рія — одна з парних артерій, розміщених вздовж дихального горла, яка несе кров до голови. Ділянку сонної артерії легко знайти на рівні верхнього краю гортані (Наука.., 7, 1970, 37); Со́нна хворо́ба — інфекційна хвороба тропічної Африки, що передається через укус мухи цеце і супроводжувться пропасницею, головними болями та великою сонливістю. Лікар Давід Брюс знайшов причину сонної хвороба — муху цеце (Знання.., 8, 1965, 24). 2. Який спить, перебуває у стані сну. — Перестаньте, вітри! Не шуміть, ялини; Не лякайте нагло сонної дитини (Граб., І, 1959, 288); Почав він [польський загін] рубати і колоти сонних запорожців (Довж.,. І, 1958, 246); *У порівн. Пішла [дівчина], вмилась, напилася [зілля], Мов не своя стала, Вдруге, втрете, та, мов сонна, В степу заспівала (Шевч., І, 1963, 59); // Млявий, малорухомий, позбавлений жвавості. Вони з огидженням обминали сонних, млявих од холоду гадюк, що купами лежали на купинах (Коцюб., І, 1955, 360); В чистій світлиці нікого не було, тільки дзижчали на віконці сонні мухи (Панч, Гомон. Україна, 1954, 23); // Власт. тому або який буває в того, хто спить. — Не спи, не спи! — говорить ясний місяць,— бо як заснеш, я промінь наведу, немов стрілу, і встрелю в сонне око (Л. Укр., І, 1951, 135); Маленькі діти сплять на лахмітті або в материнських пеленах; на сонних, спітнілих личках чорні лишаї мух (Тют., Вир, 1964, 331); // Охоплений сном; у якому всі сплять. Сонечко зійшло, Збудилось соннеє село (Рудан., Тв., 1956, 77); Сріблистий місяць тихо Чарівне світло лив на сонну землю (Фр., XIII, 1954, 222); Квапливий перестук її чобіток м’яко поплив до сонної оселі (Стельмах, І, 1962, 403); // перен. Безлюдний, притихлий. Тарас довго ходив сонними безлюдними вулицями Києва (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 340); На якійсь сонній тихій станції у вагон зайшов довготелесий хлопець (Чаб., Балкан. весна, 1960, 259); // перен. Який перебуває у стані повного спокою; нерухомий. Просто з моря бризнули угору тонкі голки сонячного проміння, гарячим приском розсипались.. вони по тихій поверхні сонного моря (Дн. Чайка, Тв., 1960, 62); Люблю я темну ніч і золоті зірки. Що грають у просторі І дивляться згори на соннії садки (Рильський, І, 1960, 95); // у знач. ім. со́нний, ного, ч. Той, хто спить. Сонного будити не слід, бо він надалі просипатиметься саме в цей час (Знання.., 3, 1968, 29). Мов (як і т. ін.) со́нна му́ха: а) хто-небудь повільний, млявий, з лінивими рухами; б) повільно, мляво. Ходжу, як сонна муха. Навіть читати не хочеться (Коцюб., III, 1956, 146); Со́нне ца́рство: а) якась кількість людей, охоплених сном. Коло його розвернулося сонне царство люду (Мирний, І, 1949, 309); б) стан, коли всі засинають, сплять. Він все ще надіявся, що всі скоро заснуть і запанує те сонне царство, яке дасть йому можливість вийти з хати на побачення (Тют., Вир, 1964, 18). 3. Який щойно прокинувся, не виспався, який хоче спати. Сонна наймичка вискочила і одсунула засов в дверях (Н.-Лев., IV, 1956, 54); Під вікнами ходив вартовий. Він теж був сонний, і сон давно вже зв’язав не тільки його думки, але й його рухи (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 165); [Василина:] Тиждень ходиш на роботу сонна. В гуртку не вчишся (Корн., II, 1955, 253); * Образно. З-за Дніпра майже не стріляли. Зрідка лунала сліпо черга якогось сонного кулемета (Голов., Тополя.., 1965, 137); // Власт. людині або який буває в людини, що не виспалася, хоче спати або щойно прокинулася. Він сонні очі протирав, В руках збанок пустий держав (Рудан., Вибр., 1949, 60); В хаті заскрипіло ліжко, і сонний голос тривожно запитав:-То ти, Оксене? (Тют., Вир, 1964, 25); // перен. Пасивний, бездіяльний. Може й ти, мій сонний люде, Знайдеш сну кінець (Олесь, Вибр., 1958, 18); Мав він ще одну рису..: вміння надзвичайно швидко, майже блискавично переходити від млявого, сонного стану до звірувато-хижого, спритного, зібраного (Тют., Вир, 1964, 240). 4. Який викликає сон; снотворний.— Вам неодмінно полегшає, зараз я дам вам сонного порошку, ви заснете (Рибак, Помилка.., 1956, 299). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 457.

сонний—адктив...Большой украинско-русский словарь
сонний—а е. Прикм. до сон I. Повязаний з сном. Який бува зявляться виника вв сн. Подбний до того який бува вв сн. Який здйснються вв сн. Здйснюваний тим хто спить. Признач. для ...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
сонний—сонний прикметник...Орфографічний словник української мови
сонний—сонний на номунм мн.em н...Орфоепічний словник української мови
сонний—сонией м. на номунм мн. н....Орфоэпический словарь украинского языка
сонний—Сонний на не...Правописний словник Голоскевича
сонний—красень кн. сплячий сонливий оспалий голос заспаний напвсонний хто П. пасивний бездяльний млявий малорухомий майдан безлюдний лс нерухомий порошок СНОТВОРНИЙ....Словник синонімів Караванського
сонний—МЛЯВИЙstrong про людину позбавлений жвавост бадьорост НЕПРОВОРНИЙstrong БЕЗТЕМПЕРАМЕНТНИЙstrong АНЕМЧНИЙstrong ВЯЛИЙstrong КВОЛИЙstrong розм. ПРОКВОЛИСТИЙstrong розм. СО...Словник синонімів української мови
сонний—СОННИЙ а е. Прикм. до сонУ сонному стан з наук.попул. лт. Повязаний з сном.Харкевич св на колоду потер обличчя долонею намагаючись звльнитись вд сонно млост С. Голованвс...Словник української мови у 20 томах
сонний—Оспалий заспалий напвсплячий див. заспаний сплющий...Словник чужослів Павло Штепа
сонний—а е. Прикм. до сон I. Повязаний з сном. Який бува зявляться виника вв сн. Подбний до того який бува вв сн. Який здйснються вв сн. Здйснюваний тим хто спить. Призна...Толковый словарь украинского языка
сонний—sleepy drowsy тж. перен.сонна хвороба мед.em sleeping sicknessсонне царство the kingdom of sleep в спол.сонна артеря анат.em carotid artery...Українсько-англійський словник
сонний—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
сонний—Sovende...Українсько-датський словник
сонний—em Сонна артеря em Сонна хвороба em...Українсько-китайський словник
сонний—Sovende...Українсько-норвезький словник
сонний—[sonnyj]...Українсько-польський словник
сонний—senny picy ospay сонн крапл krople nasenne сонна хвороба piczka сонна примара mara senna...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
сонний—сонный сона артеря анат. сонная артерия сона хвороба мед. сонная болезнь...Українсько-російський словник
сонний—Sovande...Українсько-шведський словник
сонний—з сонних очей. Недоспавши щойно прокинувшись не розбравшись спросоння. Сам Бог нас тшить промовили декотр надут й легкодух пани вони й справд з сонних очей пойняли ври ....Фразеологічний словник української мови