Словник української мови в 11 томах

СЛУЖБО́ВКА

СЛУЖБО́ВКА, и, ж., розм. Жін. до службо́вець. Жодний директор та взагалі ніхто не схоче взяти службовку, яку треба ще підучувати (Вільде, Сестри.., 1958, 533); Коли літак приземлився, увійшла службовка санітарного відділу й перевірила наші посвідки про щеплення віспи (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 44). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 378.

  1. службовка—мен. жн. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. службовка—и розм.i Жн. до службовець....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. службовка—службовка менник жночого роду стота розм....Орфографічний словник української мови
  4. службовка—СЛУЖБОВКА и ж. розм.Жн. до службовець.Жодний директор та взагал нхто не схоче взяти службовку яку треба ще пдучувати рина ВльдеКоли лтак приземлився увйшла службовка сант...Словник української мови у 20 томах
  5. службовка—и розм. Жн. до службовець....Толковый словарь украинского языка
  6. службовка—[subwka]...Українсько-польський словник
  7. службовка—разг. служащая сущ....Українсько-російський словник