Словник української мови в 11 томах

СКОРОДІ́ЮЧИЙ

СКОРОДІ́ЮЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що швидкоді́ючий. — Тут потрібні якісь рішучі й скородіючі заходи (Шовк., Інженери, 1956, 238). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 300.

  1. скородіючий—адктив...Большой украинско-русский словарь
  2. скородіючий—СКОРОДЮЧИЙ а е рдко.Те саме що швидкодючий. Тут потрбн яксь ршуч й скородюч заходи Ю. Шовкопляс....Словник української мови у 20 томах