Словник української мови в 11 томах

СКИПА́ТИ

СКИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СКИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. скипля́ть; док. 1. Доходити до стану кипіння; закипати (у 1 знач.). Вже почала вода скипати (Стельмах, V, 1963, 53); Жовтогарячі паростки вогню жадібно лизали закурений казанок, де скипала чорба (Тулуб, Людолови, І, 1957, 159); — Молоко скипіло, неси (Л. Янов., І, 1959, 364); [Бабуся:] Скипів чайок. А гості ваші де ж? (Дмит., Драм. тв., 1958, 379); Чайник скипів, подорожні попили чаю з сухарями і рушили (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 124); * У порівн. Круг неї гори курились од мричі, наче скипіли гірські потоки і запарували (Коцюб., II, 1955, 340). 2. чим і без додатка, перен. Дуже пінитися, бушувати (про море, ріку, хвилю і т. ін.); закипати (у 2 знач.). Синя хвиля скипала молоком біля їх ніг, а відтак танула і шипіла на піску (Коцюб., І, 1955, 390); Внизу темніла прірва, на дні якої скипала дніпрова вода (Голов., Тополя.., 1965, 223); Брів [Кирило] серед жита і дивився.., як скипало молоде жито синім шумовинням колосся, як било хвилями у чорний ліс (Коцюб., II, 1955, 211). 3. перен. Дуже збуджуватися, дратуватися; закипати (у 4 знач.). — Плювати на цю сільську філософію! — скипає Кульницький (Стельмах, II, 1962, 322); [Селім:] Він звелів повісити невинного чоловіка, а я сказав слово в оборону, і от він розгнівався, аж скипів (Сам., II, 1958, 201); [Річард (скипів, але погамував себе):] Такої мови не чувано в сій хаті досі (Л. Укр., III, 1952, 63); — Ви не тямите, що ви кажете.. — скипів раптом Василь Маркович (Довж., І, 1958, 296); Митька одразу помітив Васю, став проти вікна й показав йому язика. Вася скипів і ледве втримався, щоб не вискочити на вулицю (Епік, Тв., 1958, 357); // чим. Пройматися, охоплюватися яким-небудь почуттям. Вона вся скипала лихою радістю (Коцюб., II, 1955, 21); Боярин відкланявся і пішов, а Дмитрій скипів гнівом (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 207); Окуниха так і приросла від несподіванки до лави, потім скипіла багатирською злістю і гонором (Стельмах, І, 1962, 167). 4. перен. Наростати з великою силою (про почуття); закипати (у 5 знач.). Горленко відчував, як обурення скипає йому в грудях і ось-ось прорветься (Тулуб, Людолови, II, 1957, 10); «Ні, це вже занадто!» — і у восквоій душі отця Вікентія скипає обурення (Стельмах, I, 1962, 268). ◊ Душа́ скипа́є (скипі́ла) в кому, в кого, чия; Кров скипа́є (скипі́ла) в кому, в кого, чия; Се́рце скипа́є (скипі́ло) в кому, в кого, чиє — хтось перебуває в стані великого душевного напруження, надзвичайного збудження, зумовленому сильним гнівом, обуренням і т. ін. [Єгиптянин:] Ти, слухай-но, не гнівайся на мене, воно, я знаю, не годиться битись, але скипіло серце (Л. Укр., II, 1951, 247); — Я так і обімліла. Відьма, це ж вона — відьма! Скипіло моє серце (Коцюб., I, 1955, 263); — Той гайдамака ще одно сказав мені, таке, що в мені аж кров скипіла (Фр., VIII, 1952, 40). 5. тільки док., розм. Покипівши, досягти готовності (про страву, напій тощо); зваритися. Поки скипіло варення, вона виїла його таки чимало (Н.-Лев., III, 1956, 216); // Опинившись у чому-небудь киплячому (у воді, смолі і т. ін.), загинути, вмерти. — Йому вже нікому було й пожалітися: батько у винниці в казані скипів,— упав якось у казан (Мирний, I, 1949, 159). 6. тільки док., рідко. Щільно з’єднатися, зліпитися; прикипіти. * У порівн. Два обличчя, одне ніжне, випещене, друге Настине — засмажене, мужицьке, стулилось одно з одним, як скипіли (Вас., І, 1959, 290). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 265.

  1. скипатиаю аш недок.i скипти плю пиш мн.i скиплять док.i чим без додаткаi перен. Дуже пнитися бушувати про море рку хвилю т. н. закипати у знач. . перен. Дуже збуджуватися д...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. скипатискипати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
  3. скипатиСкипати паю паш скипти скиплю пиш плять...Правописний словник Голоскевича
  4. скипатиголова ломити болти [IV]...Словник з творів Івана Франка
  5. скипатиСКИПАТИ аю аш недок. СКИПТИstrong плю пиш мн. скиплять док. Доходити до стану кипння закипати у знач.Вже почала вода скипати М. СтельмахЖовтогаряч паростки вогню жадбно ...Словник української мови у 20 томах
  6. скипатигнвом див. сердитися молоко вурдитися звурджуватися звурдитися позвурджуватися легати зглягувати зглягати позглягувати кров зцплюватися зцпитися позцплюватися...Словник чужослів Павло Штепа
  7. скипатиаю аш недок. скипти плю пиш мн. скиплять док. чим без додаткаem перен.Дуже пнитися бушувати про море рку хвилю т. н. закипати у знач. перен. Дуже збуджуватися дратув...Толковый словарь украинского языка
  8. скипатинесов. скипати сов. скипти вскипать вскипеть сов. вспылить перен. только сов. разг. свариться...Українсько-російський словник