Словник української мови в 11 томах

СИНІ́ТИ

СИНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати, робитися синім; набувати синього кольору. Гори починають синіти (Коцюб., II, 1955, 427); Високе небо починає синіти, дише на землю прохолодою (Мирний, IV, 1955, 322); Глибшає далеч. Річка синіє (Рильський, І, 1960, 127); Заграва на сході почала синіти, на землю спускався вечірній присмерк (Сенч., На Бат. горі, 1960, 37); // безос. — Уходжу я в хату, а там — панів, панів! Та накурено так, що аж синіє (Мирний, III, 1954, 166); Синіло за вікном по-весняному (Тич., III, 1957, 284); О, які були великі зорі, Як синіло й склилось навкруги! (Рильський, III, 1961, 268); // Ставати дуже блідим або червоніти, набуваючи аж синього відтінку, від нездужання, натуги, люті, холоду і т. ін. (про людину, частини її тіла). Мати дивиться на неї, Од злості німіє; То жовтіє, то синіє (Шевч., І, 1963, 161); Конець [кінець] його носа синів чимраз більше від морозу (Фр., ІV, 1950, 477); Він аж синів увесь від кашлю і ревів, як вовк чи лев (Довж., Зач. Десна, 1957, 464); Пан начальник аж тремтить і синіє від люті (Козл., Сонце.., 1957, 143). 2. Виділятися своїм синім кольором. Сині волошки проти місяця ще більше синіли (Вас., І, 1959, 198); Пригадую: осінній день. Прихильно, по-щирому синіло небо (Тич., І, 1957, 216); Тім’я обережненько собі погладив [Купа], бо там іще синіла прездорова гуля (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 385); // Виднітися (про що-небудь синє в далечині). Іздалека, край дороги Чорний ліс синіє (Рудан., Тв., 1956, 74); За річкою.. синіють ліси, жовтіють поля, біліють церкви побічних сіл (Мирний, V, 1955, 209); Мене вражала настирливість моря. Де б ви не йшли, воно завжди синіло між будинками в кінці вулиці (Ю. Янов., II, 1958, 16); Там, на небосхилі, силует колони ледве синів, тягнучись по рожевому тлі, як нерухома смуга лісу (Гончар, III, 1959, 303); Аж серце мені стиснулося: он вони — рідні Карпати! Синіють, сивіють удалині, стримлять вершинами над головою (Мур., Бук. повість, 1959, 26); А луг цвіте. А далина синіє (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 14); * Образно. По лівім боці Дунаю аж ген до моря стояло на чатах військо і заслоняло волю, що там, за широким Дунаєм,.. синіла десь у чужій країні (Коцюб., І, 1955, 335); // Цвісти синім цвітом. Тепло, сонячно, гарно. Синіють скрізь проліски (Тесл., З книги життя, 1949, 86); Біля хати червоніли, синіли пухнасті айстри (Зар., Світло, 1961, 26). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 183.

  1. синітию ш недок.i Ставати робитися синм набувати синього кольору. безос. Ставати дуже блдим або червонти набуваючи аж синього вдтнку вд нездужання натуги лют холоду т. н. пр...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. синітисинти дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
  3. синітиСинти ню нш н...Правописний словник Голоскевича
  4. синітидив.em дозрвати мерзнути...Словник синонімів Вусика
  5. синітиВИДЛЯТИСЯstrong бути помтним серед нших ВИРЗНЯТИСЯstrong ВДОКРЕМЛЮВАТИСЯstrong ВИДАВАТИСЯstrong ВИЗНАЧАТИСЯstrong ВДЗНАЧАТИСЯstrong ВДЗНАЧУВАТИСЯstrong ПОЗНАЧАТИСЯstrong ...Словник синонімів української мови
  6. синітиСИНТИ ю ш недок. Ставати робитися синм набувати синього кольору.Гори починають синти М. КоцюбинськийВисоке небо почина синти дише на землю прохолодою Панас МирнийГлибша д...Словник української мови у 20 томах
  7. синітию ш недок. Ставати робитися синм набувати синього кольору. безос. Ставати дуже блдим або червонти набуваючи аж синього вдтнку вд нездужання натуги лют холоду т. н. пр...Толковый словарь украинского языка
  8. синітиTo turn to grow to become blue to take on a bluish tint...Українсько-англійський словник
  9. синітиem...Українсько-китайський словник
  10. синіти[synity]...Українсько-польський словник
  11. синітисинеть...Українсько-російський словник
  12. синітиаж синй з сл. бдний. Дуже надзвичайно. Он недавно в одного чоловка з сусднього села хату спалили. А вн же такий бдний аж синй М. Ю. Тарновський. синй нс жарт. Пяниця. Ве...Фразеологічний словник української мови