Словник української мови в 11 томах

СЕГЕ́ЛЬБА

СЕГЕ́ЛЬБА, и, ж., діал. Місце, де викорчувано й випалено ліс. — Гляньте, ген по горах, по узбіччях, На верхах, сегельбах недоступних, Всюди гу́цул гніздиться, газдує (Фр., XIII, 1954, 330). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 109.

  1. сегельба—и ж.i зах.i Мсце де викорчувано й випалено лс....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. сегельба—сегельба менник жночого роду мсце де викорчувано й випалено лс дал....Орфографічний словник української мови
  3. сегельба—Сегельба мстина на якй викорчуваний випалений лс [] поле на якому викорчуваний випалений лс [XIII]...Словник з творів Івана Франка
  4. сегельба—СЕГЕЛЬБА и ж. дал.Мсце де викорчувано й випалено лс. Гляньте ген по горах по узбччях На верхах сегельбах недоступних Всюди гуцул гнздиться азду . Франко....Словник української мови у 20 томах
  5. сегельба—и ж. зах. Мсце де викорчувано й випалено лс....Толковый словарь украинского языка