Словник української мови в 11 томах

САМОХІ́ТНИЙ

САМОХІ́ТНИЙ, а, е, розм. Який здійснюється, діє і т. ін. з власної волі, без примусу; добровільний. [Оксана:] Два роки не бачила його і не страждала ж, і свої думки не труїла самохітною зрадою (Кроп., І, 1958, 401). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 50.

  1. самохітний—адктив...Большой украинско-русский словарь
  2. самохітний—а е розм.i Який здйснються д т. н. з власно вол без примусу добровльний....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. самохітний—самохтний прикметник розм....Орфографічний словник української мови
  4. самохітний—Самохтний на не...Правописний словник Голоскевича
  5. самохітний—ДОБРОВЛЬНИЙstrong який здйснються з власно вол за власним бажанням без примусу ОХОЧИЙstrong ОХОТНИЙstrong рдше САМОХТНИЙstrong розм. ДОБРОХТНИЙstrong розм. Якими словами ...Словник синонімів української мови
  6. самохітний—САМОХТНИЙ а е розм.Який здйснються д т. н. з власно вол без примусу добровльний.[Оксана] Два роки не бачила його не страждала ж сво думки не трула самохтною зрадою М. ...Словник української мови у 20 томах
  7. самохітний—а е розм. Який здйснються д т. н. з власно вол без примусу добровльний....Толковый словарь украинского языка