Словник української мови в 11 томах

САМОПРИНИ́ЖЕННЯ

САМОПРИНИ́ЖЕННЯ, я, с. Приниження самого себе, применшення своїх заслуг, достоїнств і знань. Йому ставало соромно, бо своїм самоприниженням він фактично виправдував те, чого виправдувати не міг (Голов., Тополя.., 1965, 22). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 43.

  1. самоприниження—мен. сер. роду...Большой украинско-русский словарь
  2. самоприниження—я с.i Дя за знач. самопринижуватися....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. самоприниження—самоприниження менник середнього роду...Орфографічний словник української мови
  4. самоприниження—САМОПРИНИЖЕННЯ я с.Приниження самого себе применшення свох заслуг достонств знань.Йому ставало соромно бо свом самоприниженням вн фактично виправдував те чого виправдува...Словник української мови у 20 томах
  5. самоприниження—м самозневага selfabasement selfdisparagement...Сучасний українсько-англійський юридичний словник ( І. Борисенко, В. В. Саєнко, Н. М. Конончук, Т. І. Конончук)
  6. самоприниження—я с. Дя за знач. самопринижуватися....Толковый словарь украинского языка
  7. самоприниження—Selfhumiliation selfabasement selfdisparagement...Українсько-англійський словник
  8. самоприниження—em...Українсько-китайський словник
  9. самоприниження—самоунижение самоуничижение самоумаление...Українсько-російський словник