Словник української мови в 11 томах

САМОКАЛІ́ЧЕННЯ

САМОКАЛІ́ЧЕННЯ, я, с., біол. Мимовільне відкидання деякими тваринами в момент небезпеки окремих частин тіла (хвоста, кінцівок), які згодом відновлюються. Різні ящірки, рятуючись від ворогів, вдаються до.. самокалічення хвоста. Хвіст відділяється в результаті різкого скорочення мускулатури (Наука.., 7, 1965, 57). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 38.

  1. самокалічення—я с.i бол.i Мимовльне вдкидання деякими тваринами в момент небезпеки окремих частин тла хвоста кнцвок як згодом вдновлюються....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. самокалічення—самокалчення менник середнього роду...Орфографічний словник української мови
  3. самокалічення—САМОКАЛЧЕННЯ я с. бол.Мимовльне вдкидання деякими тваринами в момент небезпеки окремих частин тла хвоста кнцвок як згодом вдновлюються.Рзн ящрки рятуючись вд ворогв вдают...Словник української мови у 20 томах
  4. самокалічення—я с. бол. Мимовльне вдкидання деякими тваринами в момент небезпеки окремих частин тла хвоста кнцвок як згодом вдновлюються....Толковый словарь украинского языка
  5. самокалічення—[samokaliczena]...Українсько-польський словник