Словник української мови в 11 томах

РОЗКУРКУ́ЛЮВАННЯ

РОЗКУРКУ́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. розкурку́лювати. Литка, почувши про розкуркулювання, поспішав спродатися (Епік, Тв., 1958, 61); Бідняки й середняки складали й обговорювали на загальних зборах списки господарств, що підлягали розкуркулюванню (Іст. УРСР, II, 1957, 358). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 720.

  1. розкуркулювання—мен. сер. роду...Большой украинско-русский словарь
  2. розкуркулювання—я с.i Дя за знач. розкуркулювати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. розкуркулювання—розкуркулювання менник середнього роду...Орфографічний словник української мови
  4. розкуркулювання—РОЗКУРКУЛЮВАННЯ я с.Дя за знач. розкуркулювати.Литка почувши про розкуркулювання поспшав спродатися Г. ЕпкПоржньо голо. Лише ослн та лжко та стл решту забрала комся по ро...Словник української мови у 20 томах
  5. розкуркулювання—я с. Дя за знач. розкуркулювати....Толковый словарь украинского языка