РОЗБУ́РХУВАТИ

РОЗБУ́РХУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБУ́РХАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Пробуджувати, спонукати кого-небудь до дії; викликати неспокій, розтривожувати. — Що я хочу довести своїми рекордами? — питає Олена Семенівна. — Я хочу розворушити, розбурхати людей (Вол., Сади.., 1950, 107); — Жінки зубаті: їх тільки розбурхай, — блиснула зубами пані бурмистрова (Тулуб, Людолови, І, 1957, 303); Поява під мурами, Ізмаїла одного з найпопулярніших генералів.. одразу розбурхала й поставила на ноги весь табір (Добр., Очак. розмир, 1965, 327); // Приводити до стану збудження, схвильованості. — А пригадуєш, Терентію, — розбурхував хлопцеву уяву Барабаш, — як ми з тобою хлопців з чужого кутка на річці били?.. (Сміл., Зустрічі, 1936, 28); Вона, певно, і не помітила, що поява друзів розбурхала кожну клітинку в його грудях (Жур., Звич. турботи, 1960, 160). 2. Викликати посилений прояв, збудження яких-небудь почуттів, думок і т. ін. Вона [музика] розворушує всі наші вищі духовні сили, розбурхує чуття (Фр., XVI, 1955, 271); Найбільше від усіх бушував Судислав, розбурхував пристрасті (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 51); Демко заснув тільки перед світанком. Та й як міг хлопчина спати, коли батькові слова схвилювали всю його істоту, розбурхали рої думок (Донч., IV, 1957, 65). 3. Робити бурхливим, неспокійним (річку, море і т. ін.). Є сонце в народу велике, Що в путь йому світить ясну, Що гори здвигає, розбурхує ріки, Народжує в світі весну (Бичко, Сійся.., 1959, 23); Він [Зевс] хмари зігнав і, у руки тризубець Свій ухопивши, море розбурхав (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 105). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 619.

розбурхувати—ую уш недок.i розбурхати аю аш док.i перех.i Пробуджувати спонукати когонебудь до д викликати неспокй розтривожувати. Приводити до стану збудження схвильованост. Викли...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
розбурхувати—розбурхувати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
розбурхувати—ЗБУДЖУВАТИstrong викликати стан нервового пднесення напруження ХВИЛЮВАТИstrong ПОДРАЗНЮВАТИstrong ГАРЯЧИТИstrong пдсил. РОЗПАЛЮВАТИstrong пдсил. РОЗГАРЯЧАТИstrong пдсил. ...Словник синонімів української мови
розбурхувати—РОЗБУРХУВАТИ ую уш недок. РОЗБУРХАТИstrong аю аш док. кого що. Пробуджувати спонукати когонебудь до д викликати неспокй розтривожувати. Що я хочу довести своми рекордами ...Словник української мови у 20 томах
розбурхувати—ую уш недок. розбурхати аю аш док. перех. Пробуджувати спонукати когонебудь до д викликати неспокй розтривожувати. Приводити до стану збудження схвильованост. Викликат...Толковый словарь украинского языка
розбурхувати—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
розбурхувати—Oprre...Українсько-датський словник
розбурхувати—Opprre...Українсько-норвезький словник
розбурхувати—несов. розбурхувати сов. розбурхати будоражить взбудораживать взбудоражить...Українсько-російський словник
розбурхувати—Upprra...Українсько-шведський словник