Словник української мови в 11 томах

РЕГІМЕНТА́РІЙ

РЕГІМЕНТА́РІЙ, я, ч., заст., рідко. Регіментар. — Можна було б ще додати, що він навмисно забарився, думаючи перекинутись до турків, — додав регіментарій, що супроводив Замойського (Тулуб, Людолови, II, 1957, 519). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 477.

  1. регіментарій—я ч.i заст.i рдкоi.Регментар....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. регіментарій—регментарй менник чоловчого роду стота ст....Орфографічний словник української мови
  3. регіментарій—Вищий вйськовий чин [IV]...Словник з творів Івана Франка
  4. регіментарій—РЕГМЕНТАРЙ я ч. заст. Можна було б ще додати що вн навмисно забарився думаючи перекинутись до туркв додав регментарй що супроводив Замойського З. Тулуб....Словник української мови у 20 томах
  5. регіментарій—я ч. заст. рдкоem. Регментар....Толковый словарь украинского языка