Словник української мови в 11 томах

РЕВОНУ́ТИ

РЕВОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Підсил. до ревну́ти. — Віддай альбом! — ревонув Фінк над самим її вухом і вхопив чіпкими пальцями за край м’якої шкіряної палітурки (Загреб., Європа 45, 1959, 236); Стукнули дверцята, ревонув мотор, плавно і легко машина покотилась вулицею (Збан., Переджнив’я, 1960, 93); Хор ревонув «Со святими», і процесія рушила до брами (Вільде, Сестри.., 1958, 174). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 476.

  1. ревонути—ну неш док.i розм.i Пдсил. до ревнути....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. ревонути—ревонути дслово доконаного виду розм....Орфографічний словник української мови
  3. ревонути—РЕВТИstrong РЕВТИstrong видавати гучн протяжн звуки РУСТИstrong дал. БУТТИstrong дал. глухо РИКАТИstrong про тварин взагал сильно перев. про хижакв видавати уривчаст за...Словник синонімів української мови
  4. ревонути—РЕВОНУТИ ну неш док. розм.Пдсил. до ревнути. Вддай альбом! ревонув Фнк над самим вухом вхопив чпкими пальцями за край мяко шкряно палтурки П. ЗагребельнийСтукнули двер...Словник української мови у 20 томах
  5. ревонути—ну неш док. розм. Пдсил. до ревнути....Толковый словарь украинского языка