Словник української мови в 11 томах

П’ЯДУ́Н

П’ЯДУ́Н, а́, ч. Невеликий метелик — шкідник дерев, гусінь якого пересувається, вигинаючи середню частину тіла вгору, начебто міряє простір п’ядями. П’ядун зимовий; П’ядун сосновий. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 416.

  1. п’ядун—пядун а...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку