Словник української мови в 11 томах

ПРОПІТНІ́ЛИЙ

ПРОПІТНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до пропітні́ти; // у знач. прикм. Увечері будівники напнули біля потоку намети і, поскидавши свої пропітнілі сорочки, на яких білими розводами повиступала сіль, заходилися вмиватись (Гончар, І, 1954, 540). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 255.

  1. пропітнілий—адктив...Большой украинско-русский словарь
  2. пропітнілий—а е.Дприкм. акт. мин. ч. до проптнти. у знач. прикм.i...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. пропітнілий—проптнлий дприкметник...Орфографічний словник української мови
  4. пропітнілий—ПРОПТНЛИЙ а е.Дпр. акт. до проптнти у знач. прикм.Увечер будвники напнули бля потоку намети поскидавши сво проптнл сорочки на яких блими розводами повиступала сль заходи...Словник української мови у 20 томах
  5. пропітнілий—а е. Дприкм. акт. мин. ч. до проптнти. у знач. прикм....Толковый словарь украинского языка