ПРОЛИ́НУТИ

ПРОЛИ́НУТИ, ну, неш, док., поет. 1. Плавно, легко пролетіти. Пролинув шульпіка, і кури знову зграєю сходяться, сокотять (Мирний, І, 1954, 52); Хмарам навпроти пролинув літак (Дор., Єдність, 1950, 3); Чорногуз, мов привид, беззвучно пролинув до ріки (Ю. Янов., V, 1959, 141); // Плавно пропливти (про хмару); пронестися в повітрі (про бурю, вітер і т. ін.). [Русалка:] Вітра обійняти повік не зможе [береза] — він уже пролинув (Л. Укр., III, 1952, 243); Виснажливі суховії вже пролинули над степами (Дмит., Розлука, 1957, 184); Пролинула у небі хмарка біла… (Гонч., Вибр., 1959, 198); // Прудко пробігти (про живі істоти). Далі та далі, пролинувши через квітучу луку, вона [дівчина] піднялась на гору, стала з очей зникати… (Мирний, II, 1954, 71); // Швидко переміститися по поверхні чого-небудь (про тінь). Ось у травах побігла, пролинула смуга — То хмаринка маленька спішить до Дніпра (Ющ., Люди.., 1959, 112); // Поширитися в просторі (про звуки, запахи і т. ін.). Тихий гомін пролинув над юрмищем, але вщух (Ільч., Вибр., 1948, 18); Серед присутніх пролинув смішок (Коп., Лейтенанти, 1947, 192); Незрівнянний аромат першого яблука пролинув над світом (Сенч., На Бат. горі, 1960, 22). 2. перен. Раптом і ненадовго з’явитися в свідомості, уяві, очах і т. ін. Думка пролинула, зсунулась тьма, ось уже ясної й сліду нема… (Л. Укр., І, 1951, 271); На хвилину спинилась [мати], і в очах пролинула якась хмарка (Вас., Вибр., 1954, 22); Все пролинуло перед очима в одну хвилечку (Хотк., II, 1966, 292); // безос. «Ой га! — пролинуло у нього в голові. — Ци [чи] не колесо млинське я си [собі] на шию вкладаю?» (Хотк., II, 1966, 126). 3. перен. Швидко, непомітно минути (про час, життя, його періоди і т. ін.). [Олена (одна):] Минулося безпечне та світле щастя, мов пташечкою пролинуло, мов вихром пронеслося… (Кроп., І, 1958, 451); Ніяково пролинули Годи молодії (Щог., Поезії, 1958, 237); Ніколи не забуду, хоч і ціле життя моє пролинуло з тих пір, як нам у класі вчителька звеліла на вільну тему написати твір (Забіла, Поезії, 1963, 25); На вогких крилах південного вітру пролинув березень з його раптовими відлигами (Коз., Сальвія, 1959, 193); Пролинула коротка літня ніч (Кач., II, 1958, 512). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 216.

пролинути—дсл. док. виду що зробитиem неперех.Дприслвникова формаem пролинувши. пролинути...Большой украинско-русский словарь
пролинути—ну неш док.i поет.i Плавно легко пролетти. Плавно пропливти про хмару пронестися в повтр про бурю втер т. н. Прудко пробгти про жив стоти. Швидко перемститися поверхне...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
пролинути—пролинути дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
пролинути—ВИНИКАТИstrong починати снувати набувати реальност у голов в серц про думки почуття ПОВСТАВАТИstrong ПОСТАВАТИstrong СТАВАТИstrong ЗЯВЛЯТИСЯstrong ПОЯВЛЯТИСЯstrong УТВОР...Словник синонімів української мови
пролинути—ПРОЛИНУТИ ну неш док. поет. Плавно легко пролетти.Пролинув шульпка кури знову зграю сходяться сокотять Панас МирнийХмарам навпроти пролинув лтак П. ДорошкоЧорногуз мов п...Словник української мови у 20 томах
пролинути—ну неш док. поет. Плавно легко пролетти. Плавно пропливти про хмару пронестися в повтр про бурю втер т. н. Прудко пробгти про жив стоти. Швидко перемститися поверхне...Толковый словарь украинского языка
пролинути—поет.про часem to elapse...Українсько-англійський словник
пролинути—поэз. пролететь пронестись промчаться...Українсько-російський словник