Словник української мови в 11 томах

ПРОВИ́СЛИЙ

ПРОВИ́СЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до прови́снути. 2. у знач. прикм. Який обвис або прогнувся під дією власної ваги. Ворон опустився на провислий дріт високовольтної лінії (Мушк., День.., 1967, 88); За промерзлою стіною корчми з провислим сволоком, що чудом уціліла на узбочині шляху, стугонів вітер (Кочура, Зол. грамота, 1960, 388). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 132.

  1. провислий—адктив...Большой украинско-русский словарь
  2. провислий—а е. Дприкм. акт. мин. ч. до провиснути. у знач. прикм.i Який обвис або прогнувся пд дю власно ваги....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. провислий—провислий дприкметник...Орфографічний словник української мови
  4. провислий—ПРОВИСЛИЙ а е. Дпр. акт. до провиснути. у знач. прикм. Який обвис або прогнувся пд дю власно ваги.Ворон опустився на провислий дрт високовольтно лн Ю. МушкетикЗа промерзл...Словник української мови у 20 томах
  5. провислий—а е. Дприкм. акт. мин. ч. до провиснути. у знач. прикм. Який обвис або прогнувся пд дю власно ваги....Толковый словарь украинского языка