Словник української мови в 11 томах

ПРОВИ́ННО

ПРОВИ́ННО, розм. Присл. до прови́нний 2. — Ви заблудились, — провинно почала говорити Катруся, — то я й подалась за вами (Гуц., З горіха.., 1967, 219); Маленький Клим бачив, що батько майже перед кожним з них провинно потирав м’які, ласкаві руки свої (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, І, 1952, 10). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 132.

  1. провинно—прислвник...Большой украинско-русский словарь
  2. провинно—розм. Присл. до провинний ....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. провинно—провинно прислвник незмнювана словникова одиниця розм....Орфографічний словник української мови
  4. провинно—ПРОВИННО розм.Присл. до провиннийstrong . Ви заблудились провинно почала говорити Катруся то я й подалась за вами . Гуцало....Словник української мови у 20 томах
  5. провинно—розм. Присл. до провинний ....Толковый словарь украинского языка