Словник української мови в 11 томах

ПРОВИ́ДИЦЯ

ПРОВИ́ДИЦЯ, і, ж., заст., уроч. Жін. до провидець. Користуючись своїм методом інтуїтивного синтезу, поезія може стати провидицею майбутнього, а до поета повернеться його древнє ім’я — пророк (Рад. літ-во, 7, 1967, 19); * У порівн. — Маю в своєму маєтку бабу-ворожбитку, кине жменю проса і долю людини читає, як провидиця (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 152). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 131.

  1. провидиця—мен. жн. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. провидиця—заст.i уроч.i Жн. до провидець....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. провидиця—провидиця менник жночого роду стота...Орфографічний словник української мови
  4. провидиця—ПРОВИДИЦЯ ж. заст. уроч.Жн. до провидець.Користуючись свом методом нтутивного синтезу поезя може стати провидицею майбутнього а до поета повернеться його древн мя проро...Словник української мови у 20 томах
  5. провидиця—заст. уроч. Жн. до провидець....Толковый словарь украинского языка
  6. провидиця—Seer prophet...Українсько-англійський словник