Словник української мови в 11 томах

ПРОБУ́РКАТИСЯ

ПРОБУ́РКАТИСЯ див. пробу́ркуватися. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 126.

  1. пробуркати(ся)—дсл. док. виду що зробитиemДприслвникова формаem пробуркавши...Большой украинско-русский словарь
  2. пробуркати(ся)—дсл. док. виду що зробитиemДприслвникова формаem пробуркавши...Большой украинско-русский словарь
  3. пробуркатися—див.i пробуркуватися....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  4. пробуркатися—пробуркатися дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
  5. пробуркатися—ПРОКИДАТИСЯstrong переставати спати дрмати ПРОБУДЖУВАТИСЯstrong БУДИТИСЯstrong ПРОСИПАТИСЯstrong ПРОСИНАТИСЯstrong РОЗБУДЖУВАТИСЯstrong розм. ПРОБУРКУВАТИСЯstrong розм. Р...Словник синонімів української мови
  6. пробуркатися—ПРОБУРКАТИСЯstrong див. пробуркуватися...Словник української мови у 20 томах
  7. пробуркатися—див. пробуркуватися....Толковый словарь украинского языка