Словник української мови в 11 томах

ПРИЦМА́КУВАТИ

ПРИЦМА́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм., рідко. Те саме, що прицмо́кувати. — Шкода, шкода! — сказав Клим, прицмокуючи (Н.-Лев., III, 1956, 330); В роті чорно, як у горщику з-під бузини, губи чорні, вуса чорні, а він усе їв і їв [ожину], прицмокуючи та примовляючи: — Оце посолонцював ягідками, оце посолонцював (Тют., Вир, 1964, 437). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 92.

  1. прицмакуватиую уш недок.i розм.i рдкоi.Те саме що прицмокувати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. прицмакуватиприцмакувати дслово недоконаного виду рдко...Орфографічний словник української мови
  3. прицмакуватиЦМОКАТИstrong розм. губами язиком виражаючи здивування захоплення тощо ПРИЦМОКУВАТИstrong розм. ЦМАКАТИstrong розм. ПРИЦМАКУВАТИstrong розм. ЧМОКАТИstrong розм. Док. цмо...Словник синонімів української мови
  4. прицмакуватиПРИЦМАКУВАТИ ую уш недок. розм. рдко.Те саме що прицмокувати. Шкода шкода! сказав Клим прицмакуючи . НечуйЛевицькийВ рот чорно як у горщику зпд бузини губи чорн вуса чор...Словник української мови у 20 томах
  5. прицмакуватиую уш недок. розм. рдкоem. Те саме що прицмокувати....Толковый словарь украинского языка