ПРИБИ́ТИЙ

ПРИБИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до приби́ти 1-6. Воно [вікно] було прибите знадвору гвіздками (Гр., II, 1963, 291); [Неофіт-раб:] Може, давно б полинули [терпеливість і покора] з землі на безвість, якби мара прибитих на хрестах кривавих розбишак нас не лякала погрозою даремного сконання (Л. Укр., II, 1951, 239); Прибиті дощем і притоптані війною борозни майже зовсім уляглися (Голов., Тополя.., 1965, 10); Яхта стала під мостом, прибита хвилею до однієї з підпор (Дмит., Наречена, 1959, 195); Ще говорив щось Когут, та Марко вже не слухав. Прибитий горем, мовчав (Цюпа, Назустріч.., 1958, 425); Загинув [чоловік] у лісі, прибитий падаючим деревом (Гжицький, Опришки, 1952, 165); Прибитий ранніми приморозками, пасльон визирає з-поміж сизуватої лободи (Руд., Остання шабля, 1959, 196); * Образно. В очах старого Канушевича застряла усмішка. Він розгладив свої довгі, інеєм прибиті вуси (Коцюба, Нові береги, 1959, 358); * У порівн. Одна постать Якова чорніла в кутку коло стіни, мов прибита гвіздком до неї (Мирний, І, 1954, 204); // приби́то, безос. присудк. сл. Поруч прохідної будки прибито широкий диктовий щит для об’яв (Шовк., Інженери, 1956, 167); До ганку на щастя підкову прибито (Воронько, Тепло.., 1959, 118); * Образно. Морозом лиходійним Моє життя прибито на цвіту (Вороний, Вибр., 1959, 98). Мішко́м з-за ро́гу приби́то; Як (мов, немо́в і т. ін.) мішко́м [із-за ро́гу] приби́тий див. мішо́к; Як (мов, немо́в і т. ін.) гро́мом приби́тий — вражений, приголомшений чим-небудь. — Дякую тобі за пиво, а до роботи в понеділок не маєш чого приходити, я вже приняв [прийняв] другого. Нещасливий муляр став мов громом прибитий на ті слова (Фр., І, 1955, 230); Пріська, що досі стояла коло печі, наче громом прибита, при тім слові Грицьковім уся затіпалася (Мирний, III, 1954, 125); Батько ходив, наче прибитий громом (Донч., VI, 1957, 136). 2. у знач. прикм., розм. Який виражає пригніченість. Прибитий вигляд; // Ледве чутний, слабкий (про голос). Він ніколи не вгнівався, не підніс голосу, а все якось так покірно, таким приниженим та прибитим голосом відповідав (Фр., III, 1950, 202); Матвій прибитим голосом розказував: — Як тільки одужаю, то поїду, поїду до рідних, до своїх… (Ірчан, II, 1958, 302); // Пригнічений, принижений (про людину). Народ [Тухольщини] нужденний, прибитий, понурий, супроти чужих несмілий і недотепний (Фр., VI, 1951, 7). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 557.

прибитий—адктив...Большой украинско-русский словарь
прибитий—а е. Дприкм. пас. мин. ч. до прибити . прибито безос. присудк. сл.i у знач. прикм.i розм. Який виража пригнченсть. Прибитий виглядi. Ледве чутний слабкий про голос. При...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
прибитий—прибитий дприкметник...Орфографічний словник української мови
прибитий—Прибитий та те...Правописний словник Голоскевича
прибитий—ПРИГНЧЕНИЙstrong про людину охоплену гнтючими почуттями обличчя оч тощо ПРИДАВЛЕНИЙstrong ПРИГНОБЛЕНИЙstrong ПОНИКЛИЙstrong ПРИБИТИЙstrong ПРИГОЛОМШЕНИЙstrong ПОБИТИЙstr...Словник синонімів української мови
прибитий—ПРИБИТИЙ а е. Дпр. пас. до прибитиstrong . [вкно] було прибите знадвору гвздками Б. Грнченко[Неофтраб] Може давно б полинули [терпеливсть покора] з земл на безвсть якби ...Словник української мови у 20 томах
прибитий—а е. Дприкм. пас. мин. ч. до прибити . прибито безос. присудк. сл. у знач. прикм. розм.Який виража пригнченсть. Прибитий виглядem. Ледве чутний слабкий про голос. Пр...Толковый словарь украинского языка
прибитий—техн. прибитый приколоченный...Украинско-русский политехнический словарь
прибитий—[prybytyj]...Українсько-польський словник
прибитий—прибитий ще на цвту. Розумово обмежений психчно нездоровий дурнуватий недоумкуватий. Се був чоловк прибитий ще на цвту плохий похилий Марко Вовчок несхв. Такий що робить...Фразеологічний словник української мови