Словник української мови в 11 томах

ПОТОНУ́ЛИЙ

ПОТОНУ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до потону́ти. Глоба все говорив про якісь потонулі яхти (Собко, Стеля.., 1961, 51). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 415.

  1. потонулий—адктив...Большой украинско-русский словарь
  2. потонулий—а е.Дприкм. акт. мин. ч. до потонути....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. потонулий—потонулий дприкметник...Орфографічний словник української мови
  4. потонулий—потонулий на ломулм мн.em л...Орфоепічний словник української мови
  5. потонулий—потоунулией м. на ломулм мн. л....Орфоэпический словарь украинского языка
  6. потонулий—ПОТОНУЛИЙ а е.Дпр. акт. до потонути.Глоба все говорив про яксь потонул яхти В. Собко....Словник української мови у 20 томах
  7. потонулий—а е. Дприкм. акт. мин. ч. до потонути....Толковый словарь украинского языка
  8. потонулий—[potonuyj]...Українсько-польський словник