Словник української мови в 11 томах

ПОЛКОВНИЧЕ́НКО

ПОЛКОВНИЧЕ́НКО, а, ч., заст. Син полковника. А що там у їх за оказія? Не хоче [гетьманівна] за київського полковниченка? (Мисик, Біля криниці, 1967, 210). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 87.

  1. полковниченко—а ч.i заст.i Син полковника....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. полковниченко—полковниченко менник чоловчого роду стота рдко...Орфографічний словник української мови
  3. полковниченко—ПОЛКОВНИЧЕНКО а ч. заст.Син полковника.А що там у х за оказя Не хоче [гетьманвна] за кивського полковниченка В. Мисик....Словник української мови у 20 томах
  4. полковниченко—а ч. заст. Син полковника....Толковый словарь украинского языка