Словник української мови в 11 томах

ПОКУНЯ́ТИ

ПОКУНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., розм. Куняти якийсь час. Понапували вівці .. Стирлували їх в холодку під вербами. Дід чабан і сам приліг покуняти (Головко, II, 1957, 245); Час пізній, ніч коротка, то треба ж хоч трохи покуняти (Чаб., Балкан. весна, 1960, 296). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 55.

  1. покуняти—дсл. док. виду що зробитиem неперех.Дприслвникова формаem покунявши. покуняти...Большой украинско-русский словарь
  2. покуняти—яю яш док.i розм.i Куняти якийсь час....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. покуняти—покуняти дслово доконаного виду розм....Орфографічний словник української мови
  4. покуняти—ПОКУНЯТИ яю яш док. розм.Куняти якийсь час.Понапували ввц . Стирлували х в холодку пд вербами. Дд чабан сам прилг покуняти А. ГоловкоЧас пзнй нч коротка то треба ж хоч т...Словник української мови у 20 томах
  5. покуняти—яю яш док. розм. Куняти якийсь час....Толковый словарь украинского языка