Словник української мови в 11 томах

ПОКРУТИ́ТИСЯ

ПОКРУТИ́ТИСЯ, учу́ся, у́тишся, док. 1. Почати крутитися. Отець Олександер так зареготався, що глобус на столі, наче його торкнув хто, аж покрутився (Мик., Повісті.., 1956, 32); // Пролягти в просторі, маючи звивисту форму (про дорогу, річку і т. ін.). З жита стежка вивела на польову доріжку, ту саму, що покрутилася кручею до села (Збан., Переджнив’я, 1960, 441); Глухенька доріжка поміж хат покрутилася (Головко, II, 1957, 10). 2. Крутитися (у 1-4 знач.) якийсь час. [Жандарм: | Ну, музики, грайте! Най почую, як ви тут у Незваничах умієте. Може, й мене охота візьме з вами покрутитися (Фр., IX, 1952, 124); Інші сплять після відбою, немов порізані, а він ще покрутиться, ще пошукає того місця, на яке слід покласти кляту ногу (Збан., Сеспель, 1961, 222); Олеся добігла до кінця садка, глянула на Рось, на скелі, покрутилась на всі боки, заспівала пісеньки (Н.-Лев., III, 1956, 58); — Так ото ж вона, сердешна дівчина, покрутилася, покрутилася в городі, далі зібрала свої манатки та й потягнула додому (Вас., II, 1959, 508); Поховав ..Михайло батька, покрутився в пастухах та й пішов на батькове місце в економію (Мик., II, 1957, 19); [Марина:] От нахвалявся Очерет в газеті обставити нас, а у самого довгоносик, так нехай тепер покрутиться (Корн., II, 1955, 77); Чупринівський покрутився ні в сих ні в тих, не сказав навіть, чого приходив (Грим., Кавалер.., 1955, 154); ІІрокоповичеві.. приснилось, що він спить в себе в катразі, що в катрагу влетів рій, покрутився над ним та й полетів (Н.-Лев., III, 1956, 120); Один [літак] перелетів кордон.. Покрутився над нашим кордоном, прикордонники стрельнули, і він дав дьору… (Трубл., І, 1955, 57); Книги, як і взагалі всі твори людського духу, не однакову мають долю. Одні з них, мов той листочок, що упав з верби на воду: покрутився, покрутився, і от уже його нема (Тич., III, 1957, 115); // перен. Роздумуючи, схилятися то до одного, то до іншого рішення, вагатися якийсь час. Покрутився-покрутився Павло Сидорович і купив [сину] скрипку (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 181). 3. тільки 3 ос. Зібратися в зморшки; зібгатися. Босі пальці приїжджих були червоні, п’яти натерті, онучі збилися й покрутилися в чоботях (Ю. Янов., Мир, 1956, 146); // Безладно переплестися, переплутатися. Покрутилась [пшениця] місцями вихорами (Цюпа, Назустріч.., 1958, 353). 4. перен., розм. Втратити розум (про всіх або багатьох). [Дрейсігер:] Чорт-зна що! Скажені собаки, та й годі, зовсім покрутились бестії! (Л. Укр., IV, 1954, 242); — Чи ви показились, чи ви покрутились, макоцвітні шибеники! (Вас., І, 1959, 166). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 53.

  1. покрутити(ся)кимчим док. виду що зробитиemДприслвникова формаem покрутившипокрутитьДеепричастная формаem покрутив...Большой украинско-русский словарь
  2. покрутити(ся)кимчим док. виду що зробитиemДприслвникова формаem покрутившипокрутитьДеепричастная формаem покрутив...Большой украинско-русский словарь
  3. покрутитисяучуся утишся док.i Почати крутитися. Пролягти в простор маючи звивисту форму про дорогу рчку т. н. Крутитися у знач. якийсь час. перен. Роздумуючи схилятися то до одн...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  4. покрутитисяпокрутитися дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
  5. покрутитисяпокрутитисяса поуsupкруuтиеsupса поуsupкруuтиеsupца поу...Орфоепічний словник української мови
  6. покрутитисяпокрутитиеса учуса поукрутиеса поукрутиеца поукрутаца....Орфоэпический словарь украинского языка
  7. покрутитисяКРУТИТИСЯstrong робити обертов колов рухи ОБЕРТАТИСЯstrong ВЕРТТИСЯstrong ПОВЕРТАТИСЯstrong КРУЖЛЯТИstrong КРУЖАТИstrong розм. КРУЖЕЛЯТИstrong КРУЖЕНЯТИstrong розм. ПОКРУ...Словник синонімів української мови
  8. покрутитисяПОКРУТИТИСЯ учуся утишся док. Почати крутитися.Отець Олександер так зареготався що глобус на стол наче його торкнув хто аж покрутився . Микитенко Пролягти в простор маючи...Словник української мови у 20 томах
  9. покрутитисяучуся утишся док. Почати крутитися. Пролягти в простор маючи звивисту форму про дорогу рчку т. н. Крутитися у знач. якийсь час. перен. Роздумуючи схилятися то до од...Толковый словарь украинского языка
  10. покрутитися[pokrutytysja]pokrci si...Українсько-польський словник
  11. покрутитисякрутитися покрутитися на слизькому. Перебувати в скрутному становищ зазнавати труднощв. Торгових людей татарських за Перекоп не пускати. Нехай покрутяться на слизькому ...Фразеологічний словник української мови