Словник української мови в 11 томах

ПОЖА́ЛУВАНИЙ

ПОЖА́ЛУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пожа́лувати 1, 2, 4. Як живий стоїть [батько] в очах — в далекому дитинстві сиротою підпаском, сиротою ковальчуком — усім чужий, всім байдужий, ніким не пожалуваний, а хіба скривджений (Головко, II, 1957, 389); Красивий, спритний і хтивий лакуза за ревну службу був пожалуваний самою царицею патентом на чин сухопутного прапорщика (Стельмах, І, 1962, 15). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 769.

  1. пожалуваний—адктив...Большой украинско-русский словарь
  2. пожалуваний—а е.Дприкм. пас. мин. ч. до пожалувати ....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. пожалуваний—ПОЖАЛУВАНИЙ а е.Дпр. пас. до пожалуватиstrong .Як живий стоть [батько] в очах в далекому дитинств сиротою пдпаском сиротою ковальчуком усм чужий всм байдужий нким не ...Словник української мови у 20 томах
  4. пожалуваний—а е. Дприкм. пас. мин. ч. до пожалувати ....Толковый словарь украинского языка