ПОБЛІ́ДЛИЙ

ПОБЛІ́ДЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до поблі́днути. — Я й у горішній вітер повертався з моря, — ображається рибалка, але нахиляється над веслами, ховаючи своє поблідле відразу обличчя (Ю. Янов., II, 1958, 58); Він [світ] одразу потемнів у моїх очах, коли я опинився перед поблідлою од страху і гніву матір’ю (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 12); // у знач. прикм. Швидко він вертався назад, похмурий, поблідлий і тіпався увесь (Мирний, IV, 1955, 198); — Стій, — перервав говіркого діда Яць і зиркнув на поблідле обличчя малого Івана (Кол., Терен.., 1959, 14); Було вже, певне, зовсім над ранок. Поблідла місячна скибка висіла низько над сірим імлистим обрієм (Коз., Листи.., 1967, 16). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 620.

поблідлий—адктив...Большой украинско-русский словарь
поблідлий—а е.Дприкм. акт. мин. ч. до поблднути. у знач. прикм.i...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
поблідлий—поблдлий прикметник...Орфографічний словник української мови
поблідлий—див.em блдий...Словник синонімів Вусика
поблідлий—ЗБЛДЛИЙstrong прикм. про обличчя шкру людини який втратив природний колр став блдим ПОБЛДЛИЙstrong ЗБЛЛИЙstrong ПОБЛЛИЙstrong ПОПОЛОТНЛИЙstrong СПОЛОТНЛИЙstrong ПОМЕРТВЛ...Словник синонімів української мови
поблідлий—ПОБЛДЛИЙ а е.Дпр. акт. до поблднути. Я й у горшнй втер повертався з моря ображаться рибалка але нахиляться над веслами ховаючи сво поблдле вдразу обличчя Ю. Яновський [с...Словник української мови у 20 томах
поблідлий—а е. Дприкм. акт. мин. ч. до поблднути. у знач. прикм....Толковый словарь украинского языка
поблідлий—Pale wan pallid...Українсько-англійський словник
поблідлий—[poblidyj]...Українсько-польський словник
поблідлий—poblady zblady wyblaky...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)