ПЕРЕДУ́ЮЧИЙ

ПЕРЕДУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до передува́ти2. Сьогодні в Москві — віддаля від бурхливої революційної столиці Петрограда — відкривалася передуюча Всеросійським Установчим зборам Державна нарада (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 7). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 179.

передуючий—вд дсловаem передутипредшествующий...Большой украинско-русский словарь
передуючий—а е.Дприкм. акт. теп. ч. до передувати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
передуючий—а е. Дприкм. акт. теп. ч. до передувати....Толковый словарь украинского языка