Словник української мови в 11 томах

ПЕЛЕХА́ТИЙ

ПЕЛЕХА́ТИЙ, а, е, розм. 1. Із довгим, густим, скуйовдженим волоссям (про людину); із довгою, густою шерстю (про тварину). Такий він [Грегор] був чорний та пелехатий, та страшний (Н.-Лев., III, 1956, 267); // З довгими, густими ворсинками; волохатий. Як величезний пелехатий джміль, Гула на всенький берег пилорама (Вирган, В розп. літа, 1959, 220); // Скуйовджений, розпатланий; кошлатий (про волосся, вовну). У двері всунулась пелехата голова з дзюбатим обличчям, а за нею й довга фігура панотцева (Коцюб., І, 1955, 229); Скачуть хлопці коло вогню, але щораз більше здалека, бо вже кільком пелехата чуприна так зашарчила, аж волосся покоружилося (Ков., Світ.., 1960, 145); Він сам уже не міг злізти з коня й, закашлявшись дрібно, задушливо, припав грудьми до пелехатої гриви (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 105); // Зробл. із шкіри з довгою, густою вовною (про одяг). Потерті сірячини й свитки, пелехаті, з овечих шкір, шапки і вицвілі хустки утворювали якусь темно-руду пляму на сірому витоптаному личаками снігу (М. Ол., Леся, 1960, 47). 2. перен. Який має густе листя, довге віття й пишний цвіт, великі лапаті квіти (про рослину). Там, де гілка пелехата, Шишкарева тепла хата (Біл., Пташ. голоси, 1956, 39): Шелестітимуть тополі вздовж бетонних та асфальтованих смуг, до першої паморозі жеврітимуть пелехаті канни, обрамлені росянистими газонами (Рад. Укр., 9.III 1964, 2); Як лебідь по воді — між листям пелехатим У білім убранні ішла — не йшла — плила там Прегарна дівчина (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 76). 3. Який має вигляд клаптів або нерівні краї (про пару, туман, хмару і т. ін.). Як чорна мара, пелехата хмара, розкидала кругом од себе безліч рук і ніг (Вас., Вибр., 1944, 67); Пожежа!.. Від розпеченої землі дим потягнувся вгору, кидав від себе пелехату страхітливу тінь (Хор., Ковила, 1960, 83). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 114.

  1. пелехатий—адктив...Большой украинско-русский словарь
  2. пелехатий—а е розм.i з довгим густим скуйовдженим волоссям про людину з довгою густою шерстю про тварину. З довгими густими ворсинками волохатий. Скуйовджений розпатланий кошлатий...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. пелехатий—пелехатий . довгий заплутаний занедбаний про волоссяср ст. який ма довге заплутнане занедбане волосся про людинуср ст...Лексикон львівський
  4. пелехатий—пелехатий прикметник розм....Орфографічний словник української мови
  5. пелехатий—Пелехатий та те...Правописний словник Голоскевича
  6. пелехатий—а е розм. . з довгим густим скуйовдженим волоссям про людину з довгою густою шерстю про тварину. . Який ма вигляд клаптв або нервн кра про пару туман хмару т. н. Отут кр...Словник мови Стуса
  7. пелехатий—див.em кошлатий кудлатий розлогий...Словник синонімів Вусика
  8. пелехатий—ПАТЛАТИЙ джмль волохатий волос скуйовджений розпатланий кошлатий рослину пишний густолистий рясновтий цвт лапатий хмари кучерявий розпливчастий....Словник синонімів Караванського
  9. пелехатий—КОШЛАТИЙstrong з поплутаним вдстовбурченим волоссям вовною волокнами тощо про людину тварину тканину КУДЛАТИЙstrong КУДЛАСТИЙstrong КУЧМАТИЙstrong розм. КОСМАТИЙstrong р...Словник синонімів української мови
  10. пелехатий—ПЕЛЕХАТИЙ а е розм. з довгим густим скуйовдженим волоссям про людину з довгою густою шерстю про тварину.Такий вн [Грегор] був чорний та пелехатий та страшний . НечуйЛевиц...Словник української мови у 20 томах
  11. пелехатий—а е розм. з довгим густим скуйовдженим волоссям про людину з довгою густою шерстю про тварину. З довгими густими ворсинками волохатий. Скуйовджений розпатланий кошлати...Толковый словарь украинского языка
  12. пелехатий—kudaty kosmaty wochaty rozczochrany potargany...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  13. пелехатий—лохматый кудлатый с длинной шерстью косматый мохнатый...Українсько-російський словник