Словник української мови в 11 томах

ПАЮВА́ННЯ

ПАЮВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. паюва́ти. Він бачив і розумів, що старшина бере собі лев’ячу частку здобутого, і вважав, що таке паювання несправедливе (Тулуб, Людолови, II, 1957, 192); П’яною почувала себе козацька старшина, якій, після паювання трофеїв, дісталися численні скарби (Панч, Гомон. Україна, 1954, 426). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 105.

  1. паювання—мен. сер. роду...Большой украинско-русский словарь
  2. паювання—я с.i розм.i Дя за знач. паювати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. паювання—паювання менник середнього роду...Орфографічний словник української мови
  4. паювання—ПАЮВАННЯ я с.Дя за знач. паювати.Вн бачив розумв що старшина бере соб левячу частку здобутого вважав що таке паювання несправедливе З. ТулубПяною почувала себе козацька...Словник української мови у 20 томах
  5. паювання—я с. розм. Дя за знач. паювати....Толковый словарь украинского языка