Словник української мови в 11 томах

ПАРТІ́ЄЦЬ

ПАРТІ́ЄЦЬ, і́йця, ч., розм. Член Комуністичної партії Радянського Союзу (КПРС; до 1919 р. — РСДРП, до 1956 р. — ВКП(б)). Партієць той, хто дійсно допомагає будувати організацію, яка відповідає с.-д. принципам (Ленін, 20, 1971, 275); То ж більшовик, то ж партієць! — Кожен вам скаже в окрузі. Значить, маю якусь я міць, Значить, труднощів гори здужаю (Ус., І сьогодні.., 1957, 53). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 78.

  1. партієцьмен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. партієцьпартць йця...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  3. партієцьпартць менник чоловчого роду стота розм....Орфографічний словник української мови
  4. партієцьПартць тйця цев тйц цв...Правописний словник Голоскевича
  5. партієцьПАРТЦЬ йця ч. розм. ст. Член правлячо Комунстично Парт Радянського Союзу. Що ж про тебе можуть говорити . Говорять що ти дуже гариний робтник зразковий партць М. Хвильов...Словник української мови у 20 томах
  6. партієцьParty member...Українсько-англійський словник
  7. партієцьem...Українсько-китайський словник
  8. партієць[partijec]czonek partii...Українсько-польський словник
  9. партієцьйця m partyjniak czonek partii...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)