ПАЛЮ́ЧИЙ

ПАЛЮ́ЧИЙ, а, е. 1. Те саме, що палки́й 2. Їй хотілося, як тому вітрові, по степу ганяти, надихатись польового повітря, щоб аж у грудях займалось, нажаритись на сонці палючому (Мирний, IV, 1955, 294); Війнуло приємним холодком. Аж тоді зауважив юнак, що надворі була палюча спека (Досв., Гюлле, 1961, 41); 3 підземних вийшовши глибин, що дасть вугілля чорне? Заводам — силу для машин, вогонь палючий — горну (Забіла, У.. світ, 1960, 114); [Мальванов:] Ми повинні підкорити льодові простори й палючі пустині, щоб і там, на жовтих пісках, де віками біліли кості верблюдів, розцвіло нове життя (Коч., II, 1956, 12); // Який обдає, обпалює жаром або морозом. Палюче дихання пустині сушило губи (Ільч., Серце жде, 1939, 266); Надворі справді було холодно. Палючий вітер обпікав лице (М. Ол., Леся, 1960, 217). 2. Який фізично подразнює, опікає, пече (шлунок, шкіру і т. ін.). Люди витискають із збіжжя.. дивне пійло, заправляють його пекучими зелами, сіркою і солею [сіллю] так, що пійло те дістає дуже пекучий і палючий смак (Март., Тв., 1954, 55); Все він [ворог-кропива] душить, все він глушить, гинуть квіти і трава — це пекуча, це палюча лиходійка кропива (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 86); // Який викликає фізичне страждання. Палючі шрами в нас на тілі Ще й тепер нам спати не дають (Бичко, Простота, 1963, 63); Бугров здригнувся від гострого, палючого болю. Він підніс до очей посинілий, роздутий палець, — з нього капає кров (Мик., II, 1957, 280). Палю́чий жар — дуже висока, гарячкова температура тіла. Михайлина вп’ялася поглядом у термометр, немов він мав забрати в себе той палючий жар, що за кілька годин спалив її дитину, поклав у ліжко (Збан., Між.. людьми, 1955, 165). 3. перен. Який легко роздратовується, сердиться. Чудна ся Параска і не сердита мов — тілько, як порох, палюча, та вередлива, та завислива (Мирний, IV, 1955, 94); // Який виражає пристрасть, гнів і т. ін. Проценко витягнув шию і знай водив палючими очима за співачкою, мов вона була магнітом і тягла його за собою (Мирний, III, 1954, 273); Незгоди гідру ти, о чудотворна феє, Стрілою погляду палючого убий (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 317); // Який глибоко відчувається, переживається ким-небудь. Коли дійшла вона до розуму, — вередливість її де й ділася, зате заздрість, заздрість пекуча-палюча розбирала її (Мирний, IV, 1955, 32); Героїзм Мухи Івана.. та Невкипілого.. згадували щиро із тихим смутком, із палким захопленням ними та палючою ненавистю до козаків (Головко, II, 1957, 348); // Який виражає моральне страждання, переживання. Затремтіли у весняному повітрі палючою скаргою слова пісні (Вас., І, 1959, 146). Палю́чі сльо́зи — те саме, що Палкі́ сльо́зи (див. палки́й). Що робити Меласі? ..Нема порятунку! Братик Михайло коханий! Як тебе рятувати?.. І.. сльози палючі капали на його від жаху та від трусу (Вовчок, І, 1955, 341); Розливалася стара Явдоха гіркими та палючими слізьми (Мирний, IV, 1955, 40). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 32.

палючий—адктив. палкий. який фiзично подразню опiка печепалящий...Большой украинско-русский словарь
палючий—а е. Те саме що палкий . Який обда обпалю жаром або морозом. Який фзично подразню опка пече шлунок шкру т. н. Який виклика фзичне страждання. Палючий жарi. перен. Який л...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
палючий—палючий прикметник...Орфографічний словник української мови
палючий—Палючий ча че...Правописний словник Голоскевича
палючий—палючий прил. колво синонимов жгучий палящий Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин. . Синонимы жгучий палящий...Словарь синонимов II
палючий—ПАЛКИЙ жаркий мороз ШПАРКИЙ втер СМАЛЬКИЙ смак пекучий жалкий погляд жагучий....Словник синонімів Караванського
палючий—ГАРЯЧИЙstrong про сонце вогонь тощо який да багато тепла ЖАРКИЙstrong ПЕКУЧИЙstrong ПАЛЮЧИЙstrong ПАЛКИЙstrong ПАЛАХКИЙstrong ПАЛАХКОТЛИВИЙstrong ШПАРКИЙstrong. Молоде п...Словник синонімів української мови
палючий—ПАЛЮЧИЙ а е. Те саме що палкийstrong .й хотлося як тому втров по степу ганяти надихатись польового повтря щоб аж у грудях займалось нажаритись на сонц палючому Панас Мирн...Словник української мови у 20 томах
палючий—а е. Те саме що палкий . Який обда обпалю жаром або морозом. Який фзично подразню опка пече шлунок шкру т. н. Який виклика фзичне страждання. Палючий жарem. перен. ...Толковый словарь украинского языка
палючий—Burning scorching...Українсько-англійський словник
палючий—пякучы...Українсько-білоруський словник II
палючий—Пякучы...Українсько-білоруський словник II
палючий—пякучы...Українсько-білоруський словник
палючий—em...Українсько-китайський словник
палючий—palcy gorcy upalny...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
палючий—палящий жгучий пышущий зноем знойный перен. вспыльчивый...Українсько-російський словник