Словник української мови в 11 томах

ПАЛО́МНИЦЯ

ПАЛО́МНИЦЯ, і, ж. Жін. до пало́мник. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 32.

  1. паломниця—мен. жн. роду жив.та що вiдвiду святi мiсцяпаломница...Большой украинско-русский словарь
  2. паломниця—.Жн. до паломник....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. паломниця—паломниця менник жночого роду стота...Орфографічний словник української мови
  4. паломниця—ПАЛОМНИЦЯ ж.Жн. до паломник.Страждущ душ всх калк жебракв покинутих жнок стареньких паломниць що блукали по святих мсцях жили надю укрпитися його молитвою у немощнм й ...Словник української мови у 20 томах
  5. паломниця—жн. до паломник...Словник церковно-обрядової термінології
  6. паломниця—. Жн. до паломник....Толковый словарь украинского языка
  7. паломниця—[paomnycja]...Українсько-польський словник
  8. паломниця—ptniczka...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  9. паломниця—паломница...Українсько-російський словник