Словник української мови в 11 томах

ПА́ННОЧЧИН

ПА́ННОЧЧИН, а, е. Прикм. до па́нночка; належний панночці. Наїде їх [паничів] силечка одна, та кожний же то домагається панноччиного привіту собі; один одного зневажає, та й сваряться і гризуться (Вовчок, І, 1955, 112); — Одягатиметеся, панночко, чи, може, звелите подати до ліжка сніданок? — перервала Дуня панноччині спогади (Л. Янов., І, 1959, 128). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 47.

  1. панноччин—а е.Прикм. до панночка належний панночц....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. панноччин—панноччин прикметник...Орфографічний словник української мови
  3. панноччин—Панноччин на не...Правописний словник Голоскевича
  4. панноччин—ПАННОЧЧИН а е.Прикм. до панночкаstrong належний панночц.Наде х [паничв] силечка одна та кожний же то домагаться панноччиного привту соб один одного зневажа та й сваряться...Словник української мови у 20 томах
  5. панноччин—а е. Прикм. до панночка належний панночц....Толковый словарь украинского языка