Словник української мови в 11 томах

ОЧА́ТА

ОЧА́ТА, а́т, мн. Зменш.-пестл. до о́чі. Хлоп’я по-змовницьки повело очатами в бік дядька (Гончар, II, 1959, 195). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 830.

  1. очата—див.em оч...Словник синонімів Вусика
  2. очата—ОЧАТА ат мн.Зменш.пестл. до оч. [двчини] як дв небесн планети М. КулшХлопя позмовницьки повело очатами в бк дядька О. Гончар....Словник української мови у 20 томах