Словник української мови в 11 томах

ОТАМА́НША

ОТАМА́НША, і, ж., розм. 1. Дружина отамана. Отаманша винесла [забродчикам] на вечерю черствого хліба і вчорашньої смаженої риби (Н.-Лев., II, 1956, 249). 2. рідко. Жін. до ота́ман 3, 4. [Сотник:] Ще й те: Хто ж в замку тут отаманшею буде? Я думав би — Свиридиха?.. (Стар., Вибр., 1959, 547); Тітка Варвара.., в якій колишні фальцфейнівські заробітчани та батраки легко могли б впізнати маячанську отаманшу, стрижійку овець.., весело кинула перед собою торбу з харчами (Гончар, II, 1959, 292). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 802.

  1. отаманша—ж.i розм.i Дружина отамана. рдкоi. Жн. до отаман ....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. отаманша—отаманша менник жночого роду стота розм....Орфографічний словник української мови
  3. отаманша—ОТАМАНША ж. розм. Дружина отамана.Отаманша винесла [забродчикам] на вечерю черствого хлба вчорашньо смажено риби . НечуйЛевицький. рдко. Жн. до отаманstrong .[Сотник] ...Словник української мови у 20 томах
  4. отаманша—ж. розм. Дружина отамана. рдкоem. Жн. до отаман ....Толковый словарь украинского языка