Словник української мови в 11 томах

ОСАВУ́ЛА

ОСАВУ́ЛА, и, ч., іст. 1. Прикажчик у панському маєтку. * У порівн. Онися Степанівна швидко оговталась з тією панщиною й командувала людьми, як панський осавула (Н.-Лев, III, 1956, 175). 2. рідко. Те саме, що осаву́л 1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 751.

  1. осавула—и ч.i ст.i Прикажчик у панському матку. рдкоi. Те саме що осавул ....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. осаву́ла—осавула прикажчик у панському матку осавул та осавула часто вживаються як взамозамнн синонми. Жайворонок В. В. Знаки укрансько етнокультури Словникдовдник. К. Довра . С...Жайворонок. Знаки української етнокультури
  3. осавула—осавула менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
  4. осавула—Осавула ли л em осавул ла вули лв...Правописний словник Голоскевича
  5. осавула—ОСАВУЛА и ч. ст. Прикажчик у панському матку. валт! Череду займають!. Хто Де Осавули Базилевських!!! О. Гончар У порвн. Онися Степанвна швидко оговталась з тю панщиною ...Словник української мови у 20 томах
  6. осавула—и ч. ст. Прикажчик у панському матку. рдкоem. Те саме що осавул ....Толковый словарь украинского языка
  7. осавула—см. осавул...Українсько-російський словник