Словник української мови в 11 томах

ОКЛА́ДНИК

ОКЛА́ДНИК, а, ч., іст. Той, хто обкладає податком. Різноманітність розцінок податків давала змогу окладникам оподатковувати на свій розсуд та зловживати своїм службовим становищем (Нар. тв. та етн., 3, 1958, 109). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 664.

  1. окладник—а ч.i ст. Той хто обклада податком. зах. буркун II....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. окладник—Начальная форма Окладник винительный падеж множественное число мужской род одушевленное...Морфологический разбор существительных
  3. окладник—окладник менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
  4. окладник—аem м.i Един.iОбfont ему были онfont знакомы .em но наконец совfontтовал он болfontе fontхать по той которую называла хозяйка окладником и которая шла вся по землям прусс...Словарь русского языка XVIII в
  5. окладник—ОКЛАДНИК а ч. ст.Службовець який визначав суму податку.Рзномантнсть розцнок податкв давала змогу окладникам оподатковувати на свй розсуд та зловживати свом службовим стан...Словник української мови у 20 томах
  6. окладник—а ч. ст. Той хто обклада податком. зах. буркун II....Толковый словарь украинского языка
  7. окладник—Лок Лодка Лион Линк Линда Лина Ликод Лик Лида Ландо Лак Ладо Ладно Лад Конка Коник Кондак Конак Кон Колка Колика Кола Кол Кокаин Кок Кодла Кодак Код Коан Клон Клок Клод К...Электронный словарь анаграмм русского языка