Словник української мови в 11 томах

ОВЕЧА́

ОВЕЧА́, а́ти, с. Пестл. до вівця́. Вона вирвала бадилину нехворощі і гнала додому худесенькі овечата (Н.-Лев., III, 1956, 329); — Прийдеться, мабуть, — гадає Марта, — й овечата продати під осінь, а ціна ж тепер на скотину — не годуй краще… (Кос., Новели, 1962, 64); * У порівн. Переполохані панянки тулились по кутках, як овечата розігнаної вовком отари (Стор., І, 1957, 375). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 610.

  1. овеча—мен. сер. роду жив. овечьявд словаem овечийадктив...Большой украинско-русский словарь
  2. овеча—ати с.i Пестл. до ввця....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. овеча—овеча менник середнього роду стота...Орфографічний словник української мови
  4. овеча—Овеча чати чат чам чата чат...Правописний словник Голоскевича
  5. овеча—див.em ягня...Словник синонімів Вусика
  6. овеча—ОВЕЧА ати с. Те саме що ягняstrong . [вовк] чи овеча чи порося Сл. Б. Грнченка. Пестл. до ввця.Вона вирвала бадилину нехворощ гнала додому худесеньк овечата . НечуйЛевиц...Словник української мови у 20 томах
  7. овеча—ати с. Пестл. до ввця....Толковый словарь украинского языка
  8. овеча—ягннок...Українсько-російський словник