Словник української мови в 11 томах

ОБ’ЄДНА́ЛЬНИК

ОБ’ЄДНА́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Те саме, що об’є́днувач. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 494.

  1. об’єднальник—обднальник а...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку